Критичне мислення

Медійна грамотність ґрунтується на теорії, практиці та дисциплінах, що сприяють формуванню критичного підходу. Основним компонентом програми формування медійної грамотності є критичний підхід до сприйняття медіа, який допомагає нам розуміти повідомлення та витягувати з них сенс. Однак, головною навичкою критичного аналізу стає оцінка інформації та аналіз джерел на їх достовірність і надійність.

Критичне мислення не означає негативного ставлення до всього, але вимагає розумного розгляду різноманітності підходів та філософій з метою прийняття обґрунтованих суджень і рішень.

Розвиток умінь працювати з інформацією повинен мати систематичний характер, особливо в початковій і середній школі, коли формується система сприйняття, обробки та співвідношення інформації. У старшій школі особливо важливий розвиток критичного мислення, оскільки учні стикаються з різноманітністю інформаційних зв'язків та повинні вміти порівнювати, аналізувати, виділяти суттєве та аргументувати свою точку зору.

Критичне ставлення до медійного змісту означає сприймати контент з використанням критичного мислення для аналізу якості, достовірності, надійності та перспективи повідомлення, з урахуванням впливу медійного контенту. Це допомагає обробляти великі обсяги інформації та не приймати все безпосередньо. Медіаграмотність допомагає розуміти, які джерела інформації є надійними та вартою довіри.

Таким чином критичне мислення вимагає здатності:

• визнавати проблеми, щоб знайти дієві засоби для їх вирішення

• зрозуміти важливість пріоритетів та порядку пріоритетності у розв'язанні проблем

• збирати необхідну інформацію

• визнавати нестандартні припущення та значення

• зрозуміти та використовувати медіатекст з точністю, ясністю та розважливістю

• інтерпретувати дані, оцінювати докази та аргументи

• визнавати існування (або неіснування) логічних зв’язків між ідеями

• робити обґрунтовані висновки та узагальнення

• перевіряти висновки та узагальнення, до яких можна дійти

• реконструювати схеми переконань на основі досвіду

• висловлювати точні судження про конкретні речі у повсякденному житті.

Наведемо декілька прикладів з моделі критичного мислення, які адаптуються з медійною грамотністю.

Питання щодо цільової інформації

1. Яка інформація мені потрібна, щоб відповісти на це запитання?

2. Які дані стосуються цієї проблеми?

3. Чи потрібно нам збирати більше інформації?

4. Чи відповідає ця інформація нашій меті?

5. На якій інформації ви базуєте свій коментар?

6. Як ми знаємо, що ця інформація (дані, показання) є точною?

7. Чи залишили ми якусь важливу інформацію, яку нам потрібно використати та врахувати?

Питання, щоб перевірити свої висновки

1. До яких висновків я приходжу?

2. Чи є мій висновок логічним?

3. Чи є інші висновки, які я повинен розглянути?

4. Чи обов’язково випливає висновок з наших даних?

5. Як ти дійшов такого висновку?

6. На чому ви ґрунтуєте свої міркування?

7. Чи існує альтернативний правдоподібний висновок?

8. З огляду на всі факти, який найкращий висновок?

9. Як ми інтерпретуємо ці дані?

Питання для перевірки вашої точки зору

1. Як я дивлюся на цю ситуацію? Чи є інший спосіб поглянути на те, що я повинен розглянути?

2. Чи є мій погляд єдиним розумним поглядом? Що ігнорує моя точка зору?

3. Чи задумувались ви про те, як інші бачать це?

4. Яка з цих можливих точок зору має найбільш сенс з огляду на ситуацію?

5. Яка точка зору автора цього медіатекссту?

6. Чи я вивчаю точки зору, які кидають виклик моїм особистим переконанням?

Джерело: https://medialiteracy.org.ua/krytychne-myslennya-v-konteksti-mediaosvity/